Як закінчиться війна в Україні: реальні сценарії 2026 року

На п’ятому році повномасштабної війни питання «як вона закінчиться» вже не звучить як абстрактна дискусія. Лінія зіткнення майже не рухається, втрати Росії сягають понад 1,6 мільйона осіб за українськими оцінками, а переговори в Абу-Дабі в листопаді 2026 року показали, що сторони готові говорити, але розходяться в ключових питаннях території.

Володимир Зеленський 10 листопада прямо назвав найшвидший шлях: зупинитися на нинішніх позиціях, припинити вогонь і перейти до дипломатії. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте додав, що подібні війни майже ніколи не закінчуються чистою перемогою однієї зі сторін — вони завершуються компромісом. Аналітики JPMorgan ще навесні називали найімовірнішим «фінський сценарій» з імовірністю близько 50 %.

Нижче розберемо, які варіанти справді залишилися, що вони означають на практиці та чого чекати в перші роки після припинення активних бойових дій.

Чому військова перемога вже не є реалістичним фіналом

На початку вторгнення експерти розглядали п’ять класичних способів закінчення війни: завоювання, офіційна капітуляція, капітуляція де-факто, одностороннє припинення бойових дій і переговорна угода. Міжнародний переговорник Майкл МакАртур (Kyiv Post) у липні 2026 року пояснив, чому перші три сценарії втратили актуальність.

Росія не змогла завоювати Україну. Українські сили регулярно завдають ударів по нафтопереробних заводах і військових об’єктах у глибині російської території, а російський наступ 2026 року виявився найслабшим із 2022-го. За даними Institute for the Study of War, чистий приріст контрольованої Росією території за перші десять місяців 2026 року становив лише близько 117 квадратних кілометрів — мізерна цифра порівняно з попередніми роками.

Водночас Україна не має ресурсів для повного витіснення російських військ із захоплених територій у найближчій перспективі. За оцінками DeepState та ISW, Росія контролює приблизно 19 % міжнародно визнаної території України (близько 117 тисяч квадратних кілометрів, включаючи Крим). Повне повернення цих земель військовим шляхом вимагало б зовсім іншого масштабу допомоги та втрат, яких ні Україна, ні її партнери зараз не готові прийняти.

Тому розмова змістилася з «хто переможе» на «за яких умов можна зупинити кровопролиття і зберегти життєздатну державу».

Два шляхи, які реально залишилися

МакАртур і низка інших аналітиків зводять ситуацію до двох варіантів. Перший — одностороннє рішення Росії припинити активні бойові дії та відвести сили (або хоча б заморозити лінію). Другий — переговорна угода, яка фіксує компроміс.

Зеленський у листопаді 2026-го наголошував саме на першому кроці: зупинитися там, де стоїмо, припинити вогонь і лише потім вирішувати складні питання. За його словами, це дозволить завершити гарячу фазу, зупинити загибель людей, уповільнити мобілізацію і дати економіці можливість працювати, поки тривають переговори, які можуть зайняти місяці або навіть рік.

Росія поки що тримається максималістської позиції. Під час розмов в Абу-Дабі 10–11 листопада російська делегація наполягала на передачі всього Донбасу, включно з районами, які російські війська так і не захопили (зокрема Кramatorsk, Sloviansk та інші укріплені міста). Володимир Путін відкидав ідею демілітаризованої зони і вимагав визнання «державного кордону» по лінії чотирьох анексованих областей.

Прогрес був лише в гуманітарних питаннях — зокрема, домовилися про новий обмін полоненими. Територіальні та безпекові розбіжності залишилися майже незмінними.

Що означає «фінська модель» і чому її називають базовою

У травневому звіті JPMorgan Chase «Ukraine Endgame: The Path to an Imperfect Peace» аналітики оцінили п’ять сценаріїв. Найвищу ймовірність — близько 50 % — отримав так званий фінський сценарій. За ним Україна поступається частиною території (орієнтовно 20 %), зберігає суверенітет, власну армію і прозахідний курс, але формально приймає певний ступінь нейтралітету або обмежень на військову потужність. Членство в НАТО в найближчі роки малоймовірне, натомість можлива поступова інтеграція в ЄС.

Аналогія з Фінляндією після Другої світової війни не ідеальна: тоді країна втратила близько 10 % території, але зберегла демократію, ринкову економіку і західну орієнтацію, уникаючи прямої конфронтації. Для України це означатиме болісний, але не фатальний результат — держава залишається, армія не розформовується, а вектор розвитку не змінюється на російський.

Інші варіанти JPMorgan оцінював так: грузинський сценарій (заморожений конфлікт зі втратою суб’єктності та поступовим поверненням у російську орбіту) — 30 %, ізраїльський (постійна війна з сильною власною армією і підтримкою США без формального членства в альянсі) — 10 %, південнокорейський (міцні американські гарантії і присутність іноземних сил) і білоруський (втрата незалежності) — по 5 %.

Ці цифри — не прогноз, а оцінка ймовірностей на основі поточних обмежень: ресурсів, політичної волі партнерів і здатності сторін продовжувати війну на виснаження.

Лінія зіткнення сьогодні: що вже контролює Росія

Станом на середину листопада 2026 року Росія утримує майже всю Луганську область, близько 80 % Донецької, приблизно 76 % Запорізької і 72 % Херсонської. Під контролем України залишаються значні частини «фортечного поясу» на Донбасі — зокрема райони Краматорська, Слов’янська, Костянтинівки. Саме ці території Росія вимагає «передати» без бою.

Чистий територіальний приріст Росії в 2026 році мінімальний. Українські удари дронами і далекобійними засобами компенсують російські локальні просування. Тому пропозиція «зупинитися на нинішній лінії» виглядає для Києва більш прийнятною, ніж повна відмова від незайнятих районів чотирьох областей.

СценарійОрієнтовна ймовірність (JPMorgan, травень 2026)ТериторіяБезпека і суверенітет
Фінський~50 %Втрата близько 20 %Суверенітет, армія, прозахідний курс збережені; НАТО малоймовірне найближчим часом
Грузинський~30 %Часткова втратаОбмежена суб’єктність, ризик дрейфу до Росії
Ізраїльський~10 %Поточна лінія або близькаСильна власна армія, довготривала підтримка без формального альянсу
Південнокорейський~5 %Заморозка по лініїМіцні гарантії США, можлива присутність сил
Білоруський~5 %Повна або майже повнаВтрата незалежності

Джерело: звіт JPMorgan Chase Center for Geopolitics, травень 2026 року. Оцінки відображають тодішні умови і можуть змінюватися залежно від ходу переговорів і поля бою.

Гарантії безпеки після припинення вогню

Навіть якщо вогонь зупиниться по нинішній лінії, головне питання — як не допустити нової агресії через рік чи два. Зеленський неодноразово наголошував, що без надійних гарантій будь-яка угода залишатиметься крихкою. Росія категорично проти присутності іноземних військ і вимагає обмеження української армії.

Реалістичні варіанти, які обговорюються, включають:

  • довгострокові двосторонні угоди з окремими країнами (США, європейські держави) про військову допомогу в разі нового нападу;
  • посилення власного оборонного потенціалу України — виробництво зброї, укріплення кордону, розвиток дронів і ППО;
  • економічну інтеграцію з ЄС як додатковий стримуючий фактор;
  • моніторингову місію (але її мандат і склад досі не узгоджені).

Марк Рютте попереджав, що після закінчення війни в Україні Росія матиме велику армію, яка шукатиме застосування. Тому навіть заморожений конфлікт не означатиме повного спокою для Європи.

Що зміниться для звичайних українців у перші роки

Припинення гарячої фази не означає миттєвого повернення до життя 2021 року. У реальних кейсах подібних конфліктів (Корея після 1953-го, низка заморожених конфліктів на пострадянському просторі) перші 1–3 роки проходять у режимі «військового спокою»:

  • мобілізація сповільнюється або частково згортається, але армія залишається великою;
  • економіка отримує шанс на відновлення, проте відбудова зруйнованої інфраструктури триває роками і залежить від зовнішнього фінансування;
  • частина людей повертається з-за кордону, але демографічні втрати залишаються;
  • ризик обстрілів і диверсій не зникає повністю, особливо в прифронтових регіонах;
  • питання окупованих територій і людей, які там залишилися, стає довготривалим.

Зеленський підкреслював саме цей практичний бік: коли вогонь зупиняється, економіка починає працювати, а люди перестають гинути щодня. Це не ідеальний мир, але це вже інший режим життя порівняно з постійними повітряними тривогами і мобілізацією.

Типові помилки в очікуваннях

Багато хто стикається з ситуацією, коли очікування формуються або надто оптимістичними заявами, або катастрофічними сценаріями. Найпоширеніші помилки:

  • очікування повного військового повернення всіх територій, включно з Кримом, у найближчі 1–2 роки;
  • упевненість, що членство в НАТО прийде одразу після припинення вогню;
  • переконання, що Росія «ось-ось» вичерпає ресурси і просто відступить без будь-яких поступок;
  • недооцінка ризику замороженого конфлікту, який може тривати десятиліттями.

Ці очікування небезпечні тим, що створюють розчарування і політичну турбулентність саме тоді, коли потрібна стійкість для відбудови і зміцнення оборони.

Перші три роки після закінчення активних боїв: практичний погляд

Якщо гаряча фаза завершиться припиненням вогню по нинішній лінії, найбільш імовірна послідовність виглядає так. У перші місяці — стабілізація фронту, обміни полоненими, часткове повернення цивільних у відносно безпечні райони. Протягом першого року — переговори щодо статусу лінії, мандату моніторингу, обмежень на озброєння і початку економічної відбудови. На другий-третій рік — поступове згортання надзвичайних режимів, відновлення виробництва, інтеграція ветеранів і робота над довгостроковими гарантіями безпеки.

Повне політичне врегулювання, визнання кордонів і нормалізація відносин, якщо й настане, то значно пізніше і залежатиме від зміни обставин у Росії та стійкості європейської підтримки України. Доти країна житиме в режимі «озброєного миру» — з сильною армією, західним курсом і постійною готовністю до ескалації.

Саме такий результат зараз виглядає найреальнішим із тих, які дозволяють Україні зберегти державу, армію і можливість розвиватися. Він далекий від ідеального, але він зупиняє щоденну загибель людей і дає шанс на відновлення. Решта залежить від того, наскільки твердими будуть гарантії і наскільки швидко Україна зможе зміцнити власну обороноздатність і економіку.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *