Круглий двір у Тростянці — це не замок у класичному розумінні і не палац для балів. Це овальна господарська споруда середини XVIII століття, яку збудували як кінний манеж, а згодом перетворили на літній цирк і театр. Сьогодні вона залишається однією з найвпізнаваніших архітектурних пам’яток Сумщини й водночас однією з найстаріших збережених цивільних будівель північно-східної України.
Споруда не має прямих аналогів в українській архітектурі свого часу: чотири круглі триярусні вежі, глухі стіни зі стрілчастими нішами, поєднання елементів готики та українського бароко й великий відкритий внутрішній простір. Саме ця форма дозволила будівлі прожити кілька «життів» — від виїздки коней до кріпацького театру, радянських складів і сучасних фестивалів історичної реконструкції.
Після подій 2022 року Круглий двір набув ще одного, непередбаченого призначення: під час окупації Тростянця його використовували як оборонну позицію. Пошкодження, які залишилися, і плани ремонтів 2026 року нагадують, що навіть унікальні пам’ятки залишаються вразливими.
Від кінного манежу до театральної арени
Офіційною датою зведення Круглого двору вважають 1749 рік. Будівлю заклали сини Тимофія Надаржинського — Йосип, Денис, Герасим і Пилип. Тимофій був придворним духівником Петра I, і саме завдяки цьому родина отримала землі в Тростянці. Сини розбудовували маєток, і овальний манеж став однією з найпомітніших його частин.
Початкове призначення було суто практичним. Овальна форма арени дозволяла зручно ганяти й виїжджати коней по колу. Споруда нагадувала невелику фортецю, але військового значення довгий час не мала. Деякі джерела припускають, що силует фортеці міг бути відповіддю на загрозу татарських набігів, однак документальних підтверджень активного оборонного використання в XVIII столітті немає.
У першій половині XIX століття маєток перейшов до родини Голіциних. Князь Василь Петрович Голіцин (через шлюб із Софією Корсаковою) адаптував будівлю під нові потреби. Уздовж стін з’явилися триярусні ложі для глядачів, у центрі залишилася відкрита арена, а в вежах оселилися артисти кріпацького театру та циркові виконавці. Тут ставили вистави, проводили акробатичні номери й кінні номери. Акустика овалу працювала на користь такого використання — споруда нагадувала амфітеатр.
Пізніше маєток належав промисловцю Леопольду Кенігу, власнику цукрового заводу. Господарська функція частково повернулася, але театральне минуле залишило слід у місцевій пам’яті. У вежах і одноповерхових приміщеннях по периметру навіть у XX столітті ще жили люди.
Архітектура овалу: чому споруда не схожа на інші
Круглий двір має овальний план приблизно 65 на 85 метрів. По периметру розташовані чотири круглі триярусні вежі, схожі на невеликі ротонди, і одноповерхові корпуси між ними. Зі східного боку — великі цегляні аркові ворота. Зовнішні стіни товсті, з двома рядами стрілчастих ніш і вікон, розділеними карнизом. Декоративні машикулі та контрфорси (з’явилися під час ремонту 1905 року) підсилюють враження фортеці.
У будівлі поєднані елементи готики (стрілчасті форми, загальний силует) і українського бароко. Це не типова садибна архітектура того часу і не класичний замок. Господарська споруда отримала розмах і декоративність, які зазвичай притаманні більш парадним об’єктам. Саме тому її часто називають унікальною для середини XVIII століття на північному сході України.
Внутрішній простір залишався відкритим. Коли будівля працювала як театр і цирк, глядачі сиділи під стінами в ложах, а вистави відбувалися на арені. Вежі служили і житлом, і вертикальними акцентами композиції. Нічне підсвічування, яке з’явилося пізніше, особливо добре підкреслює ритм ніш і об’єм веж.
Існують розбіжності щодо точної дати. Більшість джерел, включно з Вікіпедією та туристичними матеріалами, називають 1749 рік. Деякі історики згадують непідтверджену документально дату близько 1745 року, а окремі описи пам’яток відносять споруду до 1820-х років (можливо, маючи на увазі пізніші перебудови чи документальне оформлення). Офіційно закріпленою залишається дата 1749 року.
Власники і зміни функції
Шлях Круглого двору тісно пов’язаний зі зміною власників маєтку. Надаржинські заклали основу. Після них маєток перейшов до Корсакових, а згодом — до Голіциних. Саме за Голіциних відбулася найяскравіша трансформація: манеж став літнім театром і цирком.
У 1870-х роках комплекс опинився у власності Леопольда Кеніга. Цукрозаводчик інвестував у маєток і парк, але Круглий двір уже не був головною парадною спорудою. Основний акцент змістився на палац (відомий також як палац Голіцина або садиба Кеніга), який стоїть поруч.
У радянський період будівлю використовували як житло, а потім як склад і базу райспоживспілки. Реставраційних робіт майже не проводили. Пожежа в той період завдала значних пошкоджень. Лише наприкінці XX — на початку XXI століття пам’ятку почали сприймати як об’єкт культурної спадщини. У 2007 році стартували відновлювальні роботи, хоча вони неодноразово зупинялися через брак коштів. Тоді ж Круглий двір увійшов до трійки «чудес» від Сумщини на конкурсі «Сім чудес України».
| Період | Основне використання | Ключові зміни |
|---|---|---|
| 1749–перша половина XIX ст. | Кінний манеж | Зведення овальної споруди з чотирма вежами |
| Перша половина XIX ст. (Голіцини) | Цирк і літній театр | Триярусні ложі, розміщення артистів у вежах |
| Друга половина XIX — початок XX ст. | Господарські потреби, частково видовища | Ремонт 1905 року (контрфорси, дахи веж) |
| Радянський період | Житло, склад | Пожежа, відсутність системної реставрації |
| 2000-ті — до 2022 | Культурні події, фестивалі | Часткова реставрація, підсвічування, «Стара фортеця» |
| 2022 і далі | Пошкоджена пам’ятка, об’єкт ремонтів | Використання під час окупації, плани відновлення |
Дані узагальнені за матеріалами Вікіпедії, туристичних путівників і місцевих публікацій.
2022 рік: коли силует фортеці використали за призначенням
До повномасштабного вторгнення Круглий двір ніколи не виконував реальної військової ролі. У березні 2022 року ситуація змінилася. Під час окупації Тростянця російські війська використали споруду як оборонну позицію. Танком знесли ворота, у дворі розмістили артилерію, на вежах посадили снайперів, які обстрілювали місто. На фасадах залишилися сліди уламків. 2 березня поблизу вибухнув цивільний автомобіль, що додатково пошкодило стіни.
Тростянець звільнили наприкінці березня 2022 року. Місто зазнало значних руйнувань, і Круглий двір разом із палацом Кеніга опинився серед постраждалих об’єктів культурної спадщини. Відтоді зовнішній огляд залишається можливим, а доступ усередину залежить від поточного стану і заходів безпеки. У серпні 2026 року оголосили закупівлю на поточний ремонт пам’ятки (орієнтовна вартість до 1,65 млн грн з місцевого бюджету) із завершенням робіт до листопада 2026 року. Роботи планують на тлі регулярних обстрілів регіону.
Цей епізод підкреслює парадокс: споруда, яку будували як стилізовану фортецю для коней і видовищ, уперше реально використали в обороні через понад 270 років після зведення.
Фестивалі, які повернули життя, і практичний візит
До 2022 року Круглий двір регулярно приймав фестиваль історичної реконструкції «Стара фортеця» (лицарські бої, ярмарки, майстер-класи) і музичні події, зокрема «Схід-Рок». Овальна форма і акустика робили його зручним майданчиком. Після звільнення міста проводили волонтерські спаринги клубів історичної реконструкції — у меншому масштабі, але з тією ж атмосферою. Повноцінні масові фестивалі поки що обмежені через безпекову ситуацію.
Для відвідування варто враховувати кілька моментів. Адреса — вулиця Миру, 16 (або 16А). До Тростянця зручно добиратися з Сум (близько 55–75 км залежно від маршруту) автомобілем або залізницею (станція Тростянець-Смородине). На огляд самої споруди зазвичай вистачає 40–60 хвилин, але краще закласти пів дня на місто. Ширококутний об’єктив допомагає зняти овал цілком. Зручне взуття потрібне для прогулянок парком.
Поруч розташований палац Голіцина / садиба Кеніга — пам’ятка національного значення в стилі класицизму з елементами бароко. У 1864 році тут жив Петро Чайковський і працював над увертюрою «Гроза». Зараз у будівлі розміщений музейно-виставковий центр. Навколо — парк із дендрарієм, озерами, «Гротом німф» (пам’ятка 1809 року, присвячена Полтавській битві) і дерев’яними скульптурами. У місті також працює музей шоколаду та кави.
Перед поїздкою варто перевірити актуальну ситуацію з безпекою в Сумській області та доступність об’єктів. Зовнішній огляд Круглого двору зазвичай можливий, внутрішній — уточнювати на місці.
Чому споруда залишається важливою
Круглий двір показує, як господарська будівля може стати культурним символом. Її форма дозволила змінювати функцію без втрати впізнаваності. Вона пережила зміну власників, радянське недбальство, часткові реставрації і пошкодження під час війни. Сьогодні вона одночасно є архітектурною рідкістю, місцем пам’яті про події 2022 року і потенційним майданчиком для майбутніх подій.
Для тих, хто цікавиться історією Слобожанщини, садибною архітектурою або просто шукає нетипові об’єкти, Круглий двір дає конкретний приклад того, як одна споруда може вмістити кілька століть різних практик — від виїздки коней до лицарських турнірів і спроб зберегти пам’ятку в умовах війни.
Якщо плануєте маршрут Сумщиною, Тростянець з його овальним двором, палацом і парком залишається однією з точок, де історія читається безпосередньо в просторі, а не лише в описах.
