Зарічний район Суми — один із двох міських районів, на які обласний центр поділили указом Президії Верховної Ради УРСР від 22 грудня 1973 року. Другий — Ковпаківський. Районні ради не відновлювали після рішення Сумської міської ради від 4 жовтня 2000 року, виконавчі адміністрації ліквідували у 2013-му. У повсякденній мові сум’ян «Зарічний» живе далі: як берег за Пслом, як Харківська вулиця, як Дев’ятка, Десятка і Дванадцятий.
Офіційна цифра населення району — 151 221 особа за переписом 2001 року. Свіжішої окремої оцінки немає: місто рахують цілком. За даними, наведеними у Вікіпедії з посиланням на оцінку станом на 13 травня 2025 року, у Сумах проживало 268 409 людей на площі близько 95,4 км². Відділ ведення Державного реєстру виборців Зарічного району на 31 серпня 2026 року обліковував 116 472 виборці — це не чисельність мешканців, а лише зареєстровані виборці на 65 постійних дільницях.
Нижче — де саме проходить жива межа району, які мікрорайони в ній пам’ятають, що досі юридично прив’язане до назви і на що зважати, якщо адреса, суд чи пошук житла ведуть саме сюди.
Чому назва лишилася, а районної влади немає
Поділ Сум на два райони закріпили на піку панельного будівництва. Указ від 22 грудня 1973 року № 2314-8 утворив райони в кількох містах УРСР, і Суми потрапили до цього переліку. Уже 20 лютого 1974 року на базі ліквідованого Сумського міського народного суду запрацювали народні суди Ковпаківського і Зарічного районів. Зарічний суд очолив Іван Харченко, який залишався на посаді до листопада 1989 року.
Представницькі органи проіснували до кінця повноважень рад XXIII скликання. Рішенням міської ради від 4 жовтня 2000 року нові районні ради утворювати не стали. У 2013 році зникли й виконавчі адміністрації. З того моменту Зарічний район — не юридична особа і не окремий орган влади, а територія всередині міста. Усі послуги, бюджет і комунальні рішення йдуть через Сумську міську раду та, з 2022 року в умовах воєнного стану, через міську військову адміністрацію. Рада розташована на майдані Незалежності, 2 — і в реєстрах ця адреса досі фігурує з позначкою Зарічного району.
У 2024–2025 роках міська рада публічно обговорювала повне зняття поділу. Робоча група, створена розпорядженням міського голови 11 липня 2024 року, виходила з того, що за пів століття поділ утратив адміністративний сенс: райони не є юридичними особами, а Сумська міська громада з 2020 року існує як цілісна одиниця. З 28 квітня по 28 травня 2025 року на платформі електронних консультацій тривало опитування мешканців. У статуті громади, затвердженому 30 жовтня 2024 року, згадки про районний поділ уже немає. Станом на осінь 2026 року назва в адресах, суді та реєстрі виборців зберігається: юридичне «прибирання межі» і побутова звичка — різні процеси.
Де сум’яни проводять межу насправді
У розмові «район» майже ніколи не збігається з довідкою з ЦНАПу. Офіційно місто досі поділене на два райони. Навігацію задають мікрорайони: Харківська, Дев’ятка, Хіммістечко, Баси, Тополя, центр. Різниця між далеким масивом і майданом Незалежності в компактному місті часто укладається у 20–30 хвилин, але двір, садок і вихід до річки відчуваються щодня.
Зарічний у місцевій пам’яті тримається на лівому березі Псла, вулиці Харківській, нумерованих мікрорайонах і більшій частці приватного сектора. Ковпаківський асоціюють із правим берегом, парковою дугою вздовж річки, університетами й старим центром. Межа розмита: одна й та сама адреса може одночасно бути в Зарічному районі міста, у мікрорайоні «Дванадцятий» і в Сумській міській громаді Сумського району області. Це три різні сутності, і плутати їх — найчастіша помилка в документах.
Сумський район області утворений 19 липня 2020 року, його центр — Суми, площа — близько 6,5 тис. км², до складу входять 16 громад. Зарічний район міста всередині цієї конструкції не має власного бюджету і не керує селами громади. Піщане, Загірське, Битиця чи Стецьківка — це старостинські округи Сумської міської громади, а не «частина Зарічного району» у старому сенсі, навіть якщо на карті вони лежать поруч.
Як забудовували берег: від боліт до «троянд»
Нумерація мікрорайонів за генеральним планом починається з Харківської вулиці. Саме звідти у другій половині XX століття пішла активна розбудова Зарічного. До панельних будинків тут були болота й хутори довкола озера Чеха. Під час зведення дев’ятиповерхівок біля озера будівельники натрапили на хутірське кладовище XVII століття — слід поселень, які зникли під новим районом.
З часом межі перших восьми мікрорайонів і одинадцятого стерлися. У пам’яті міста лишилися три назви: дев’ятий, десятий і дванадцятий. Мешканці проводять їх по-різному. Один із поширених орієнтирів: десятий і дванадцятий починаються з повороту праворуч із проспекту Михайла Лушпи, їх розділяє вулиця Івана Сірка, а «Дванадцятий» тягнеться до кінця вулиці Героїв Крут. Дев’ятка для багатьох стартує від ринку. Це не кадастрова межа, а домовленість дворів — і вона працює точніше за стару схему генплану.
На дванадцятому мікрорайоні з’явилися будинки, які місцеві описують як «троянди» і півколо. Торговельно-розважальний центр «Лавіна» стоїть біля проспекту Лушпи там, де генплан 1976 року передбачав іншу функцію території. Поруч — стихійний ринок, який досі згадують як точку, де в сезон беруть черешні. Проспект Михайла Лушпи лишається головною віссю цього масиву: саме на ньому, у корпусі 10 будинку № 5, працює відділення «Нової пошти» № 16 з індексом 40034.
Озеро Чеха і Блакитні озера як щоденна географія
Озеро Чеха — близько 32 гектарів. Назву пов’язують не з письменником, а з маєтностями поміщика Василя Маркіяновича Чеха на північно-східному березі. У частині путівників водойму досі помилково називають Чеховим. Для дворів Дванадцятки озеро — п’ять–десять хвилин пішки, Блакитні озера — п’ятнадцять–двадцять. Влітку тут купаються, грають у пляжний волейбол, об’їжджають берег на велосипедах. На озері тримаються зимородок, іволга, соловей, болотяні черепахи.
Річка Псел ділить місто фізично. Набережна вздовж неї — і прогулянковий маршрут, і предмет суперечок: на ділянці біля вулиці Заливної в попередні роки з’являлися платформи закладів у межах прибережної захисної смуги, яка для середньої річки становить 50 метрів. Для мешканця Зарічного це практичне питання, а не абстракція генплану: вихід до води або закритий приватними прибудовами, або лишається спільним.
Окремі масиви, які часто кладуть «у Зарічний» у розмові, мають власний характер. Хіммістечко — селище при хімічному підприємстві, приєднане до міста ще в радянські десятиліття; логістика зручна для тих, хто працює поруч, екологічний фон підприємства лишається окремим критерієм. Баси — приватний сектор біля річки й лісу. Баранівка входить до переліку територій, приєднаних у 1950–1960-х. Ці назви живуть довше за будь-яке рішення про ліквідацію районної межі.
Що досі юридично прив’язане до району
Зникнення адміністрації не стерло назву з реєстрів. Зарічний районний суд міста Суми працює на вулиці Академічній, 13 (індекс 40030), телефон (0542) 600-799, електронна пошта inbox@zr.su.court.gov.ua. З 2005 року суд займає третій, четвертий і п’ятий поверхи будівлі; перший і другий — у Сумського районного суду. Це суд першої інстанції: цивільні, кримінальні, адміністративні справи та справи про адміністративні правопорушення. Є спеціалізація щодо неповнолітніх і слідчі судді.
Відділ ведення Державного реєстру виборців Зарічного району сидить на майдані Незалежності, 2, працює з 8:00 до 17:15 з перервою 12:00–13:00, телефони (054) 270-15-57 і (054) 260-01-64. Постійні дільниці розподілені між одномандатними округами 157 і 158. Якщо в документі стоїть «Зарічний район м. Суми», для виборчих питань це досі робоча одиниця, а не історична згадка.
Мовний зріз перепису 2001 року для району: українська — 113 737 осіб (75,21 %), російська — 33 179 (21,94 %), інші мови та ті, хто не вказав, — решта. Це портрет майже чвертьстолітньої давнини. Після 2014 і особливо після 2022 року мовна практика міста змістилася, але свіжого перепису, який би замінив ці частки саме для Зарічного, немає. Користуватися цифрою 2001 року як описом нинішньої вулиці не варто.
| Що шукає людина | Де це живе зараз | На що не сплутати |
|---|---|---|
| Довідка, субсидія, ЦНАП | Сумська міська рада, майдан Незалежності, 2 | Окремої районної адміністрації немає з 2013 року |
| Суд за адресою в Зарічному | Зарічний районний суд, вул. Академічна, 13 | Сусідній поверх — уже Сумський районний суд |
| Виборча дільниця | Відділ ДРВ Зарічного району, 65 дільниць | 116 472 — виборці на 31.08.2026, не населення |
| Орієнтир «де жити» | Дев’ятка, Десятка, Дванадцятий, Харківська | Це мікрорайони, а не адміністративні одиниці |
| Село поруч із містом | Старостинський округ Сумської громади | Це не територія міського району |
Дані зібрані за матеріалами суду, Державного реєстру виборців і рішень міської ради; чисельність виборців — зріз на 31 серпня 2026 року.
П’ять плутанин, які ламають документи
Перша: написати в заяві «Зарічна районна адміністрація». Такого органу немає. Лист піде по колу або повернеться. Адресат — міська рада або профільне управління.
Друга: вважати, що Зарічний районний суд і Сумський районний суд — одна установа, бо сидять в одній будівлі на Академічній. Підсудність різна. Справи міського району і справи районного рівня області розходяться вже на вході.
Третя: шукати «офіційний сайт Зарічного району». Його немає, бо немає органу. Сайт міста — smr.gov.ua. Сайт суду — zr.su.court.gov.ua. Це різні контури.
Четверта: переносити населення 2001 року на 2026-й. 151 тисяча — перепис. Місто з того часу змінило і загальну чисельність, і внутрішній розподіл через виїзд, повернення і приїзд людей з громад області. Окремої актуальної оцінки саме Зарічного статистика не публікує.
П’ята: ставити знак рівності між мікрорайоном і районом. «Живу на Дванадцятці» — точна побутова адреса. «Живу в Зарічному» — ширша рамка, до якої місцеві додадуть Хіммістечко, Баси і приватний сектор. Для оголошення про оренду краще називати мікрорайон і вулицю.
Район у 2026 році: спальний масив під обстрілами
Зарічний — густонаселений спальний масив, і саме це визначає наслідки ударів. 6 жовтня 2026 року реактивний безпілотник влучив між третім і четвертим поверхами багатоповерхівки в Зарічному. Пошкоджено стіну, понад сотню вікон і балконних рам, припарковані авто, газопостачання, а також сусідній дитячий садок. Серед постраждалих — 16-річний хлопець і двоє дорослих; діти в садку на момент удару були в укритті. 30 жовтня 2025 року дрон влучив в АЗС у тому ж районі, попередньо поранені четверо людей. Це не виняток маршруту, а повторювана схема по житловому сектору.
Мешканці Дванадцятки прямо називають свій бік «шахедною стороною»: апарати, що заходять з боку Баранівки й Токарів, проходять через цей квадрат. Для людини, яка обирає житло або лишається в районі, практичний мінімум такий: знати найближче укриття в будинку і в садку чи школі дитини, мати запас води й ліхтар на випадок пошкодження мереж, перевіряти, чи відновлене скління і газ після попередніх влучань, не планувати довгу стоянку авто просто під фасадом, якщо двір уже отримував уламки.
Окремо варто розрізняти місто і зону обов’язкової евакуації. На початок жовтня 2026 року в прикордонних громадах Сумщини, де оголошена евакуація, лишалося понад 34 тисячі цивільних, серед них 436 дітей; від початку року там загинула 121 людина. Це переважно громади Шосткинського і Сумського районів області, а не двори Дев’ятки. Суми обстрілюють, але режим життя в Зарічному — це міський спальний район із працюючими садками, поштою і судом, а не евакуаційна смуга.
Як читати адресу і не загубитися
Якщо в документі стоїть «м. Суми, Зарічний р-н», далі дивіться вулицю. Академічна, Харківська, проспект Михайла Лушпи, Івана Сірка, Героїв Крут, Басівська, набережна Псла — усе це контур, у якому назва району ще працює як підказка. Поштовий індекс міста лежить у діапазоні 40000–40035; конкретне відділення прив’язане до вулиці, а не до районної управи.
Для пошуку житла корисніший чек-лист мікрорайону, ніж статус району. Відстань до проспекту Лушпи визначає, як швидко дістатися ринку, пошти й ТРЦ. Вихід до озера Чеха або Блакитних озер — окремий плюс, якщо берег не перекритий. Панель 1970–1980-х і пізніші комплекси стоять упереміш: у перших перевіряють стояки й ліфти, у других — чи зданий будинок і яка управляюча компанія. Транспорт у години пік на Харківській щільний. Приватний сектор Басів і околиць дає двір, але додає дорогу до садка і магазину.
З практики адресних довідок у цьому місті найчастіше ламається не межа, а очікування, що «район» щось вирішує. Довідку видає місто. Суд приймає за підсудністю. Сусід покаже, де Дев’ятка закінчується і починається Десятка, — і ця відповідь буде точнішою за генплан 1976 року.
Ключове, що варто тримати в голові. Зарічний район Суми існує як територія з 22 грудня 1973 року і як назва в суді, реєстрі виборців та частині адрес. Як орган влади він зник після 2000–2013 років, а місто в 2024–2025-му вже обговорювало зняття самої межі. Жива карта району — Харківська, Дев’ятка, Десятка, Дванадцятий, озеро Чеха і проспект Лушпи. Саме цими словами сум’яни домовляються, де зустрітися, і саме їх варто писати в оголошенні, якщо офіційна примітка «Зарічний» уже нічого не пояснює.
