Хто такі Харитоненки і чим відомий рід

Хто такі Харитоненки і чим відомий рід

Харитоненки — рід українських цукрозаводчиків, землевласників, купців, промисловців, благодійників і меценатів середини XIX — початку XX століть; з 18 квітня 1899 року рід отримав дворянський статус. Маєток родини в селі Кияниця зведено 1890 року коштом Івана Харитоненка; об’єкт пошкоджено російськими обстрілами, нині він перебуває у підпорядкуванні Сумського національного аграрного університету. Для уточнення дат біографії та поколінь родини варто звіряти відомості з першоджерелами.

Коротко

  • Рід зі Слобожанщини: цукор, землі, торгівля, благодійність; дворянство — з 18 квітня 1899 року.
  • Іван Харитоненко народився 1822 року; власну справу розпочав 1850 року, зокрема з торгівлі цукром.
  • Палац у Кияниці — 1890 рік; за 15 км від кордону з Росією; плани культурного центру розробляли 2018 року.
  • Станом на початок квітня 2026 року через російську агресію зруйновано та пошкоджено 1723 пам’ятки культурної спадщини й 2524 об’єкти культурної інфраструктури (Міністерство культури).

Кому адресована ця історія про харитоненків?

  • Людей, які цікавляться українськими промисловими династіями XIX–XX століть і роллю цукрової галузі.
  • Тих, хто відстежує стан пам’яток і культурної інфраструктури після обстрілів.
  • Читачів, яким потрібна коротка «картка» роду без плутанини між Іваном і Павлом.
  • Охочих зрозуміти, куди логічно звертатися по статус об’єкта спадщини, якщо йдеться про маєток родини.

Які ключові дані варто тримати під рукою?

  • Рік побудови палацу в Кияниці — 1890; кошти Івана Харитоненка.
  • Відстань до кордону з Росією — 15 км.
  • Підпорядкування сьогодні — Сумський національний аграрний університет.
  • Ідея реставрації 2018 року — культурно-просвітницький центр мистецтв (план сумських архітекторів).
  • Спадкоємець — Павло Іванович, дата народження 17 (5) січня 1853 року.
  • Ціни квитків, графік відвідувань і контактний телефон цього об’єкта в доступних джерелах не вказані, тож режим роботи та умови доступу варто уточнювати безпосередньо в установі, якій нині підпорядковано маєток.

Звідки походив Іван і яка дата народження?

  • Родове село — Нижня Сироватка; звідти походив Іван.
  • Рік народження — 1822.
  • Іван Харитоненко народився 1822 року в селі Нижня Сироватка, родовому селі свого роду. Точна дата лишається спірною: найчастіше називають 7 жовтня, проте є й версія 6 жовтня (25 вересня) за старим стилем.
  • Типова помилка — прийняти одну з дат за єдину «офіційну» без застереження про розбіжність або сплутати біографію Івана з біографією Павла.

Як Іван будував справу і які мав звання?

  • 1850 рік — початок власної підприємницької діяльності, спочатку торгівля, зокрема цукром.
  • 1862 рік — купець 2-ї гільдії; 1863 рік — купець 1-ї гільдії.
  • 1867–1873 роки — міський голова; 1865–1886 роки — гласний губернського земства.
  • 1872 рік — звання спадкового почесного громадянина.
  • 1886 рік — чин дійсного статського радника.
  • 1881 рік — засновано торговий дім «І.Г. Харитоненко з сином».
  • Коштом Івана споруджено Свято-Тихонівську церкву в Нижній Сироватці.

Які заводи й землі були в родини

Які заводи й землі були в родини?

  • Станом на 1877 рік Івану належали Павлівський, Кияницький, Красноярузький, Пархомівський, Улянівський, Андріївський і Рогозненський цукрові заводи.
  • Тоді ж — майже 60 тисяч десятин землі.
  • Павловський рафінадний завод побудовано 1869 року; на 1891 рік він перебував у власності Івана.
  • Не змішуйте перелік заводів 1877 року з пізнішою структурою торгового дому 1881 року — це різні зрізи в часі.

Що відомо про маєток у Кияниці?

  • Палац зведено 1890 року.
  • Розташування — за 15 км від кордону з Росією.
  • У 2018 році архітектори розробляли план реставрації з ідеєю культурно-просвітницького центру мистецтв.
  • Об’єкт пошкоджено або знищено російськими обстрілами.
  • Нині маєток у підпорядкуванні Сумського національного аграрного університету.
  • Окремого публічного прайса екскурсій у відомих тут фактах немає; умови відвідування, якщо вони можливі, питайте в університеті.

Як війна позначилася на культурній спадщині загалом?

  • На початок квітня 2026 року через російську агресію зруйновано та пошкоджено 1723 пам’ятки культурної спадщини.
  • Тоді ж пошкоджено або зруйновано 2524 об’єкти культурної інфраструктури.
  • Цифри стосуються країни загалом і дають масштаб, у якому розглядають і втрати окремих маєтків, зокрема родинних.
  • Маєток у Кияниці в цьому контексті — один із об’єктів, що зазнав наслідків обстрілів і потребує окремого статусного та охоронного уточнення в утримувача.

Куди звернутися по статус об’єкта та доступ до маєтку?

  • Якщо питання про поточне підпорядкування й можливий доступ до маєтку в Кияниці — до Сумського національного аграрного університету як установи, у віданні якої об’єкт.
  • Якщо потрібні узагальнені відомості про пошкоджені пам’ятки й об’єкти інфраструктури — до Міністерства культури (орієнтир по цифрах на початок квітня 2026 року).
  • Якщо уточнюєте біографічні дати Івана чи Павла — звіряйте розбіжності дня народження Івана 1822 року в довідкових виданнях і не плутайте з датою Павла 1853 року.
  • Якщо плануєте посилатися на плани 2018 року щодо центру мистецтв — уточнюйте в профільних архітектурних і пам’яткоохоронних структурах, чи зберегли силу ті проєктні наміри після пошкоджень.

Якщо вам потрібна лише сімейна «лінія» підприємця й мецената — тримайтеся зв’язки Іван (1822) → Павло (1853) і дворянства з 18 квітня 1899 року. Якщо ви перевіряєте долю будівлі 1890 року — починайте з університету-утримувача. Якщо порівнюєте втрати спадщини — опирайтеся на підрахунок Міністерства культури на початок квітня 2026 року й не переносіть загальні цифри як «паспорт» одного об’єкта без окремої довідки.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *