Офіційно день міста Суми припадає на першу суботу вересня. У 2026 році це 5 вересня. Дата закріплена в Статуті Сумської міської територіальної громади, ухваленому 30 жовтня 2024 року, і діє щонайменше до завершення воєнного стану.
Це не «день народження» фортеці й не річниця визволення 2 вересня 1943 року. Історики називають кілька точок відліку — прихід переселенців на чолі з Герасимом Кондратьєвим, царський дозвіл 26 червня 1655 року за старим стилем і завершення дерев’яного острогу близько 1658-го. Свято живе окремо від цих суперечок: як день спільної пам’яті, вуличної культури й тихої впертості прикордонного міста.
Від 1 жовтня 2025 року Суми носять почесну відзнаку «Місто-герой України» за Указом Президента №720/2025. Тому перша вереснева субота звучить уже не лише як міське свято, а як жест міста, яке вистояло в лютому 2022-го і далі тримає північний рубіж.
Ранкова альтанка на Покровській площі ще пахне деревом після нічної роси, а на Соборній уже з’являються прапори. Так починається день міста Суми в ті роки, коли безпекова ситуація дозволяє хоча б камерні зібрання. Вересень тут завжди був зручним: ні спека липня, ні холод жовтня, а річка Псел ще тримає літній блиск. Саме цей ритм, а не шкільний підручник, і зробив першу суботу вересня «своєю» для кількох поколінь сумчан.
Коли святкують день міста Суми і чому не 2 вересня
Перша субота вересня — компроміс, а не історична точка. До 2003 року місто частіше орієнтувалося на 26 червня. Потім святкування змістили ближче до 2 вересня — дня, коли 1943 року радянські війська витіснили нацистів із Сум. Із часом формула «перша субота вересня» стала зручною: вихідний, тепла погода, можливість розтягнути програму на суботу й неділю.
У жовтні 2024-го депутати знову сперечалися. У проєкті Статуту звучала дата 25–26 червня як наближена до царського дозволу на оселення. Були й голоси за весняні «Великі говіння», коли, за чолобитними, переселенці зі Ставища на Київщині могли дістатися берегів Псла. Перемогла чинна традиція: не чіпати звичний вересень до Перемоги, щоб не роздмухувати ідеологічну сварку в прифронтовому місті.
День визволення 2 вересня і день міста Суми — різні події. Перша дата — воєнна річниця 1943 року. Друга — міське свято громади, яке з 2024 року прописане в Статуті як перша субота вересня.
Краєзнавець В’ячеслав Артюх прямо каже: чіткої «метрики народження» в Сум немає. Можна обрати день приходу людей, день дозволу сюзерена або день, коли острог уже стояв обгороджений. Тому вітати місто «з днем народження 6 вересня» — як було 2025-го — історично неточно. Вітати з днем міста — можна і варто.
Календар на найближчі роки простий: 2026 — 5 вересня, 2027 — 4 вересня, 2028 — 2 вересня, 2029 — 1 вересня. Коли перша субота збігається з 2-м числом, плутанина знову виростає, тож місцеві ЗМІ щороку нагадують різницю між двома датами.
Як на Пслі виріс козацький город
Після поразки під Берестечком частина люду з Правобережжя рушила на слобідські землі — тодішнє «дике поле» під рукою московського царя Олексія Михайловича. На чолі однієї з хвиль стояв Герасим Кондратьєв. Поселення спершу звалось Сумин городок, згодом літера «н» стерлася, і з 1660-х у документах уже фігурують Суми.
26 червня 1655 року за старим стилем цар дав відповідь на чолобитну переселенців: оселятися дозволено. За новим стилем це близько 6 липня. 1656-го призначили воєводу Кирила Арсеньєва, який керував будівництвом дерев’яної фортеці. До 1658-го острог став, і саме цей рік у частині московських паперів фігурує як «офіційне» заснування укріплення. Документ 1678 року згадує ще й 1652-й, але історики вважають ту дату помилковою.
Фортеця була не іграшковою. Історик Олег Корнієнко наголошує: за масштабом сумський острог перевершував тодішній московський Кремль. Стіни клали клітями, набитими хрящем — сумішшю глини й дрібного каменю, здатною тримати гарматний удар. Місто тричі витримувало облоги в XVII столітті: 1659, 1663 і 1668 років. Двічі — від татар, востаннє — під час виступу Івана Брюховецького.
Назва найімовірніше пішла від річок Сума (пізніше Сумка) і Сумка (нині Стрілка), що впадають у Псел. Легенда про три мисливські сумки з золотом, знайдені в діброві, гарна для герба, але слабша як джерело. Зате вона прижилася: три чорні суми з золотими ґудзиками стоять на срібному щиті від 1781 року, а 15 лютого 1991-го міська рада відновила цей герб.
Символи, які тримають свято разом
Окрім герба є смарагдовий квадратний прапор із тим самим щитом у центрі (затверджений 2004-го) і гімн на слова Миколи Гриценка та музику Валерія Козупиці. Приспів «Суми — місто радості, вічно молоде» у воєнні роки звучить іронічно й тепло водночас: радість тут дозована, молодість — уперта.
Архітектурне обличчя свята — дерев’яна альтанка на Покровській площі. Її фотографують частіше за будь-який собор. Поруч — Воскресенська церква 1702 року, найстаріша кам’яна споруда міста. На Воскресенській стоїть пам’ятний знак «Сумка» 2008 року: туристи труть «на щастя», місцеві вже звикли посміхатися цій звичці.
У таблиці зібрано орієнтири, якими живе календар міста. Цифри й дати звірені з відкритими краєзнавчими та офіційними матеріалами.
| Подія | Дата | Що означає для свята |
|---|---|---|
| Царський дозвіл на оселення | 26 червня 1655 (ст. ст.) | Найчіткіша письмова точка; до 2003-го часто була днем міста |
| Завершення дерев’яної фортеці | близько 1658 | Критерій «обгородженого города» в джерелах XVII ст. |
| Визволення від нацистів | 2 вересня 1943 | Окрема річниця, довго змішувалася зі святом міста |
| Статут громади | 30 жовтня 2024 | Закріпив першу суботу вересня |
| Відзнака «Місто-герой України» | Указ №720/2025, 30 вересня 2025 | Новий зміст вересневого свята |
| День міста Суми у 2026 | 5 вересня | Перша субота вересня |
Дані таблиці спираються на матеріали suspilne.media та текст Статуту Сумської міської територіальної громади.
Як свято змінилося під обстрілами
До 2022-го день міста Суми був класичним українським «днем міста»: сцена на площі, ярмарок, дитячі містечка, феєрверк. Після боїв кінця лютого — початку березня 2022-го формат стиснувся. Місто не здали. Колона техніки зав’язла в міській тканині, тероборона й десантники тримали квартали, далі ворог обійшов Суми стороною. Відтоді вересень — це радше вшанування, ніж карнавал.
5 вересня 2026-го керівництво громади, військові, ДСНС і поліція поклали квіти загиблим захисникам. Масових концертів під відкритим небом уникають: область лишається під ударами, а центр міста вже знає ціну великого скупчення людей після ракетної атаки 13 квітня 2025 року. Натомість працюють точкові формати — крафтовий ярмарок біля фонтана «Садко», етнодефіле, майстер-класи, екскурсії середмістям, фотозони «Пошта перемоги».
Населення міста за оцінками 2025–2026 років коливається близько 268–270 тисяч. Цифра «жива»: хтось виїжджає після хвилі КАБів, хтось приїжджає з прикордонних громад. Свято в таких умовах — не декорація. Це спосіб сказати вголос: місто стоїть.
У прифронтовому вересні найкраща програма дня міста Суми — та, яка має запасний план укриття й не збирає натовп в одній точці довше, ніж потрібно.
Куди піти і як провести день, якщо ви в місті
Починайте з альтанки. Звідти рукою до Соборної, Воскресенської й пішохідного відрізка, де в мирні роки виставляли сцену. Далі — набережна Псла. Вода тут не декорація: саме міжріччя Псла, Сумки й Стрілки визначило місце городка.
Якщо працюють екскурсії краєзнавців, беріть «Середмістя». За годину-півтори вкладаються і полкова історія, і купецькі фасади Харитоненків, і радянський шар, і сліди 2022-го. Парк імені Івана Кожедуба пасує для тихої частини дня: льотчик-ас народився на Сумщині, і його ім’я вплетене в міський календар щільніше, ніж багато хто пам’ятає.
Практичний мінімум на воєнний вересень:
- Перевіряйте офіційні канали громади вранці свята: програма може звузитися за годину через повітряну тривогу.
- Обирайте кілька малих локацій замість однієї великої площі. Ярмарок, музей, храм, набережна — цього достатньо, щоб відчути місто.
- Гроші на сувеніри й каву краще лишати місцевим виробникам: у 2025–2026 роках частина виторгу з міських активностей ішла на дрони, сітки й ремонт техніки.
- Не плутайте вітання. «З днем міста» — точно. «З 371-річчям» — лише якщо свідомо рахуєте від 1655-го. Від 1652-го вийде інша цифра, і історик поруч обов’язково посміхнеться.
Гастрономічний шар свята скромний, але впізнаваний: ярмаркові сири, мед, борщ і шашлик біля Псла. Слобожанська кухня тут не музейна. Вона просто є — у дворах, у кав’ярнях на Театральній, у пакунках, які несуть військовим.
Цікаві факти
- Сумський острог XVII століття за площею й потужністю укріплень історики порівнюють із тодішнім московським Кремлем — і порівняння на користь Сум.
- Герб із трьома сумками спочатку жив на знаменах Сумського слобідського козацького полку і лише 1781 року став міським.
- До 2003 року день міста Суми часто тримали в червні, тож старші сумчани досі інколи вітають одне одного «по-старому» влітку.
- Альтанка — неофіційний герб міста. Її зображення частіше з’являється на листівках і мерчі, ніж офіційний щит.
- У 1708–1709 роках, перед Полтавською битвою, у Сумах зупинявся Петро I. Місцева пам’ять любить цю зупинку більше, ніж імперія того заслуговує.
- Почесну відзнаку «Місто-герой України» Суми отримали разом із Тростянцем: два різні сюжети однієї області — місто, яке не пустило ворога всередину, і місто, яке пережило окупацію й визволення.
Що свято говорить про характер Сум
Слобожанське місто вміє бути тихим. Воно рідко кричить про себе в загальноукраїнському ефірі, поки не вдарить ракета або не вийде указ. Зате всередині тримає густу тканину: полкова пам’ять, купецькі цукрові статки XIX століття, студентські вулиці, хімічні й машинобудівні заводи, які колись годували піврегіону.
День міста Суми в такій тканині працює як щорічна інвентаризація спільного. Хтось іде до храму. Хтось ставить квіти. Хтось купує кераміку на ярмарку й одразу несе її в волонтерський штаб як лот на аукціон. Хтось просто проходить з дитиною повз альтанку й каже: «Оце наше». Цього достатньо, щоб свято відбулося.
Порівняння дат зручно тримати під рукою, коли сперечаєтеся з родичем, який досі святкує «друге вересня як день народження міста».
| Що саме | Офіційний статус зараз | Типова помилка |
|---|---|---|
| День міста Суми | Перша субота вересня | Вважати його днем заснування |
| День визволення 1943 | 2 вересня щороку | Ставити знак рівності зі святом громади |
| Історичний дозвіл на оселення | 26 червня 1655 ст. ст. | Переносити його один в один на григоріанський календар без пояснення |
| Рік «від якого рахувати вік» | Найчастіше 1655, рідше 1652 | Називати одну цифру без застереження |
Нормативну рамку відзнаки «Місто-герой України» зафіксовано в Указі Президента України №720/2025; базові відомості про символіку й дату свята узгоджені з енциклопедичним описом міста на wikipedia.org.
Над Пслом вересень завжди трохи медовий. Навіть коли сирена ріже цей мед навпіл, альтанка стоїть на своєму місці, три сумки на гербі не змінюють порядку, а перша субота місяця знову збирає тих, хто лишився. День міста Суми тримається саме на цьому: не на феєрверку, а на звичці бути тут завтра вранці.
