Альтанка в Сумах стоїть на Покровській площі у сквері імені Харитоненка як відкрита восьмигранна тераса з різьбленого дерева. Її діаметр близько шести метрів, висота — десять, а підножиття тримає цегляний цоколь. Споруда з’явилася між 1900 і 1905 роками за проєктом місцевого кресляра земської управи Матвія Щавельова і з того часу стала одним із головних візуальних знаків міста.
Під її ажурним куполом десятиліттями збиралися люди: слухали духові оркестри, зустрічалися на свята, фотографувалися на тлі різьблення. Водночас дерев’яна конструкція постійно потребує уваги — волога, час і погодні умови дають про себе знати, особливо в цоколі й підпіллі. Станом на осінь 2026 року навколо неї стоїть тимчасова огорожа, бо тривають протиаварійні роботи.
Для тих, хто приїжджає вперше, і для тих, хто бачить її щодня, Альтанка залишається місцем, де перетинаються легенди початку ХХ століття, реальний стан пам’ятки місцевого значення й щоденний ритм центральної площі. Зрозуміти її можна, поєднавши факти про будівництво, деталі архітектури та практичні умови відвідування саме зараз.
Як виглядає Альтанка в Сумах зараз і чому навколо неї паркан
Наприкінці вересня 2026 року навколо споруди з’явилася огорожа з профнастилу. Це не тимчасове огородження на вихідні, а частина першого етапу протиаварійних і ремонтно-реставраційних робіт. В. о. міського голови Артем Кобзар повідомляв, що дозвіл отримано, а фінансування йде не з міського бюджету, а від благодійної організації.
Стан оцінили як аварійний. Через відсутність гідроізоляції в підніжжі й постійний полив клумби поруч фундамент почав просідати всередину. Дерев’яні елементи страждають від грибка, покрівля поступово руйнується, а після удару поблизу взимку 2026 року відпали частинки даху й шпилю. Краєзнавці й архітектори, які досліджували об’єкт, наголошують: чергове перефарбування проблему не вирішить, потрібне укріплення основи.
За моїм досвідом спостереження за подібними дерев’яними пам’ятками в українських містах, саме цокольна частина найчастіше стає слабким місцем — волога піднімається непомітно, а коли з’являються видимі тріщини, конструкція вже потребує серйозного втручання.
Роботи фінансує Благодійний фонд Дениса Парамонова. Загальна вартість на поточному етапі становить близько 968 тисяч гривень, ціна динамічна. Договір укладено 10 вересня 2026 року між департаментом інфраструктури, підрядником (ФОП Микола Плотніков) і фондом. Завершити етап планують до 30 листопада. У перелік входять гідроізоляція фундаменту, ремонт і фарбування цоколю, нові бетонні сходи й підлоги, несуча металоконструкція в підвалі та залізобетонний пояс. У 2021 році місто вже планувало повну реставрацію майже на 5,8 мільйона гривень, проте роботи тоді не стартували.
Кресляр Матвій Щавельов і час, коли зводили відкриті тераси
Матвій Щавельов народився в Курській губернії й працював креслярем у Сумській земській управі. Саме за його кресленнями з’явилася восьмигранна відкрита конструкція. Точний рік у межах 1900–1905-х дослідники уточнюють по-різному; частина джерел називає 1900–1901. Проєкт спирався на типові (зразкові) плани, які тоді публікували в альбомах і рекомендували для малих архітектурних форм.
Наприкінці ХІХ століття в Сумах альтанки ставили часто: біля адміністративних будівель, у приватних садибах, зокрема навпроти нинішнього художнього музею та в саду Олександрівської гімназії. Більшість із них зникла. Та, що стоїть на Покровській, опинилася в центрі уваги й залишилася. Слово «альтанка» прийшло з польської й означає відкриту терасу — легку споруду в парку чи саду.
Існують згадки про кошти купця (у різних варіантах імені — Лещинський чи Ліщинський), пов’язаного родинними зв’язками з родиною Харитоненка. Землю з попередньою свердловиною він долучив до свого саду, який згодом став частиною міського парку. Чи була свердловина саме під майбутньою спорудою — окреме питання, яке краєзнавці оцінюють скептично.
Легенда про нафтову свердловину та інші історії під куполом
Найпоширеніша оповідь розповідає, що наприкінці ХІХ століття петербурзькі геологи отримали дозвіл земства шукати нафту в центрі міста, пробурили свердловину перед земською управою, нафти не знайшли, отвір закрили залізною плитою, а над нею звели альтанку. Деякі версії додають, що власник сподівався на майбутні поклади. Краєзнавці, які працювали з документами, вважають цю історію маловірогідною: технічно й адміністративно бурити саме на цьому місці було складно, а згадки про свердловину пов’язують із ширшим контекстом розвідок того часу.
Інша стійка деталь — твердження, що споруду звели без єдиного цвяха. Це повторюють у путівниках і на туристичних сайтах. Проте підтвердження чи спростування в доступних джерелах немає; спеціалісти, яких опитували місцеві видання, просто не коментували цей пункт. Дерев’яні конструкції того періоду часто збирали з використанням різних з’єднань, тож повна відсутність металевого кріплення залишається відкритим питанням.
Ще одна тема — символіка різьблення. У візерунках бачать мотиви трипільської культури, язичницькі знаки сонця й родючості, хрести та шестикутні зірки. Деякі краєзнавці пов’язують декор зі стилем «ропет» (російський стиль із акцентом на декоративні деталі без обов’язкового сакрального підтексту). Інші помічають переплетення християнських і дохристиянських елементів. Однозначної розшифровки немає, і це залишає простір для власних спостережень під час прогулянки.
Під час революції 1905–1907 років альтанку кілька разів підпалювали, у 1913-му відбудовували. У роки Другої світової війни вона вціліла — одна з небагатьох дерев’яних споруд міста, що не зазнала суттєвих пошкоджень. Після звільнення Сум у вересні 1943 року фото фронтового кореспондента допомогло закріпити її образ як символу. У 2010 році вона перемогла в акції «Сім чудес міста Суми».
Архітектурне мереживо: розміри, стиль і деталі, які тримають століття
Споруда восьмигранна, відкрита, стоїть на високому цегляному цоколі. Дах — хрестоподібний склепінчастий із центральним гранчастим куполом. Висота близько десяти метрів, діаметр майже шести. Навколо підніжжя традиційно висаджують квіти. Профільовані колонки, мереживні карнизи, різьблені наддахові шпилі створюють ефект легкості. Частина елементів з часом замінювалася — «нашвидкуруч», як зазначають архітектори, які оглядали конструкцію.
Стиль відносять до історизму, з ознаками «ропет». Такі малі форми були популярні на межі століть. Оригінальний план не зберігся, тому реставратори працюють із наявними обмірами й фотографіями різних років. Пам’ятка має охоронний номер 383-См і статус архітектурної пам’ятки місцевого значення.
Різні покоління пам’ятають її білою, синьо-жовтою, з підсвіткою. Кольори змінювалися під час чергових ремонтів, які проводили з 2006 року досить регулярно. Проте саме фундамент і цоколь залишалися слабким місцем, що й призвело до поточних робіт.
| Характеристика | Значення | Джерело / примітка |
|---|---|---|
| Період будівництва | 1900–1905 (частина джерел — 1900–1901) | Вікіпедія, місцеві краєзнавчі матеріали |
| Автор проєкту | Матвій Щавельов | Кресляр земської управи |
| Розміри | Діаметр ~6 м, висота 10 м | Описи пам’ятки |
| Матеріал і конструкція | Дерево, цегляний цоколь, відкрита восьмигранна тераса | Охоронний статус 383-См |
| Поточні роботи (осінь 2026) | Протиаварійні, ~968 тис. грн, до 30.11.2026 | Цукр, договір від 10.09.2026 |
Дані зведено за матеріалами Вікіпедії та публікацій місцевого видання Цукр станом на жовтень 2026 року. Точні обміри можуть відрізнятися залежно від джерела через відсутність оригінального плану.
Сезонність зустрічей: коли оркестри грають і як погода впливає на відвідування
Традиція виступів духових оркестрів біля або всередині альтанки тягнеться десятиліттями. У дні свят і під час Днів Європи (згадки є про 2007 рік) музика звучить особливо часто. Навесні й улітку площа наповнюється людьми, бузок і клумби створюють тінь і колір. Восени й узимку споруда залишається відкритою, тож відвідування залежить від одягу й бажання стояти на вітрі.
Під час ремонту доступ усередину обмежений огорожею. Фотографувати ззовні можна, але кращий ракурс зараз — з певної відстані, щоб захопити і купол, і тимчасову огорожу як частину поточного життя пам’ятки. Вечорами підсвітка, якщо її вмикають, підкреслює різьблення. Для тих, хто планує прогулянку з дітьми чи літніми родичами, варто врахувати, що сходи й підлога наразі в процесі оновлення.
У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли туристи приїжджали спеціально під час місцевого свята, розраховуючи послухати оркестр, а потрапляли на етап робіт. Тоді найкращим варіантом стає прогулянка площею, огляд музеїв поруч і повернення пізніше, коли огорожу знімуть.
Поширені помилки та міфи, які крутяться навколо символу
Навколо Альтанки накопичилося кілька стійких тверджень, які варто відділити від перевірених фактів.
- Твердження про нафтову свердловину прямо під спорудою. Краєзнавці оцінюють його як маловірогідне через розташування навпроти колишньої земської управи й відсутність чітких документів саме на цю точку.
- Повна відсутність цвяхів. Повторюється часто, але не підтверджено й не спростовано документально. Дерев’яні з’єднання того часу могли включати різні технології.
- Залізні двері ведуть до міських підземель. Насправді вони відкривають технічне приміщення для інвентарю.
- У 1917 році альтанку спалили. Не відповідає дійсності; інші подібні споруди зникали, ця вціліла.
- Символіка різьблення має єдину чітку розшифровку (трипільська, язичницька, християнська). Інтерпретації існують, але декор також відповідає стилю «ропет» з акцентом на орнамент без обов’язкового сакрального коду.
Ці нюанси не зменшують значення споруди. Вони просто допомагають дивитися на неї точніше — і як на пам’ятку архітектури, і як на місце, навколо якого місто створює власні історії.
Питання, які ставлять гості
Відвідувачі й місцеві жителі часто шукають конкретні відповіді перед прогулянкою.
Чи можна зайти всередину зараз?
Під час протиаварійних робіт доступ обмежений огорожею. Орієнтовний термін завершення етапу — кінець листопада 2026 року. Після зняття огорожі споруда знову стане відкритою для відвідування.
Скільки коштує вхід?
Це громадський простір на площі, вхід безкоштовний і доступний цілодобово, коли немає ремонтних обмежень.
Де саме розташована?
Покровська площа, сквер імені Харитоненка, поруч із Сумським краєзнавчим музеєм. Координати приблизно 50.9068° пн. ш., 34.7993° сх. д.
Чи є поруч інші цікаві місця?
Так, художній музей, пам’ятник Івану Харитоненку, прогулянкові зони площі. Можна скласти короткий пішохідний маршрут центром.
Чому її називають символом?
Через візуальну впізнаваність, тривалу присутність у центрі, перемогу в конкурсі «Сім чудес» 2010 року та регулярну присутність у міських подіях.
Маршрут навколо Покровської площі: що побачити поруч і як спланувати візит
Альтанка не існує ізольовано. Вона стоїть у комплексі з музеями й пам’ятником. Краєзнавчий музей дає контекст історії міста, художній — можливість порівняти епохи. Пам’ятник Харитоненку нагадує про меценатство кінця ХІХ століття, яке вплинуло на вигляд центру.
Для самостійного візиту корисно мати короткий чек-лист:
- Перевірити актуальний стан огорожі (фото чи місцеві новини на жовтень–листопад 2026).
- Одягнутися за погодою — споруда відкрита, вітер на площі відчутний.
- Взяти зручне взуття для прогулянки між музеями й сквером.
- Запланувати час на фото з різних ракурсів: зблизька різьблення, здалеку — силует на тлі площі.
- Якщо їдете з дітьми, обговорити легенди й факти окремо, щоб не змішувати їх.
Після завершення поточного етапу робіт споруда отримає укріплену основу. Це не повна реставрація всіх дерев’яних елементів, але важливий крок, щоб дерев’яне мереживо ще довго залишалося частиною повсякденного пейзажу Сум. Ті, хто приїжджає вперше, бачать і історію, і теперішній догляд за нею одночасно.
