225 полк — це 225-й окремий штурмовий полк Збройних сил України, відомий також як 225 ОШП. Підрозділ народився в березні 2022 року в Харкові як батальйон територіальної оборони, пройшов Бахмут, Авдіївку й Часів Яр, став одним із проривних формувань Курської операції 2024 року і в лютому 2025-го розгорнутий до полку.
Командує ним майор Олег Ширяєв із позивним «Сірко», Герой України. Станом на осінь 2026 року полк діє на Запорізькому напрямку, зокрема в районі Гуляйполя, і перебуває в оперативному підпорядкуванні 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ, зберігаючи статус окремої частини Сухопутних військ.
Гасло підрозділу — «Рабів до раю не пускають!». Для початківця це відповідь на питання «що таке 225 полк»: штурмове формування, яке з добровольчої харківської ТрО виросло в полк прориву. Для уважного читача — історія трансформації, конкретних боїв, структури, техніки, нагород і публічних суперечок, які супроводжують будь-який підрозділ на найважчих ділянках фронту.
Як з’явився 225 полк і чому саме в Харкові
8 березня 2022 року в складі щойно створеної 127-ї бригади територіальної оборони Харкова сформували 225-й батальйон. Ядро склали мешканці міста й області, які пішли до ТрО в перші тижні повномасштабного вторгнення. Рік, з 12 березня 2022-го по 8 березня 2023-го, підрозділ тримав Харківщину: оборона міста, зачистка околиць, участь у звільненні області восени 2022-го.
9 березня 2023 року батальйон прибув під Бахмут уже під керівництвом Олега Ширяєва. Північ від Оріхово-Василівки стала першою «дорогоюю школою» штурмової роботи: тісні посадки, постійні піхотні хвилі противника, робота малими групами. 1 липня 2023 року формування вивели зі складу ТрО й зарахували до Сухопутних військ як окремий штурмовий батальйон. Це був не косметичний перепис: змінилися завдання, підготовка, логістика й очікування командування.
Далі були бої біля Макіївки на Луганщині та штурмові дії поблизу Горлівки, де, за матеріалами самого підрозділу, український прапор ненадовго з’явився на об’єктах, окупованих ще з 2014 року. Уже тоді 225-й перестав бути «місцевою обороною» і став інструментом, який кидають туди, де лінія тріщить.
Бойовий шлях: від «дороги життя» до Курщини й Гуляйполя
Авдіївка і Часів Яр
У лютому 2024 року, у складі ОТУ «Донецьк» і в оперативному підпорядкуванні 110-ї окремої механізованої бригади, батальйон утримував так звану «дорогу життя» з Авдіївки. Це був коридор, яким інші частини виходили з міста без повного оточення. Паралельно підрозділ обороняв Ласточкине й не дав противнику швидко вискочити на Торецьк.
З 25 березня 2024-го 225-й увійшов у битву за Часів Яр. Кілька місяців він залишався єдиним підрозділом за каналом Сіверський Донець — Донбас і тримав позиції під щоденними штурмами. У травні бійці захопили російський танк Т-90М «Прорив». 9 липня група вийшла з 70-денного оточення. Літом особовий склад розширили: батальйон уже не вміщався в стару штатну рамку.
Курська операція
6 серпня 2024 року тоді ще батальйон зайшов на територію Курської області. За даними підрозділу, за перші дві доби штурмовики прорвали прикордонну оборону й просунулися майже на 30 кілометрів. У перші дні взяли Дар’їно. 13 серпня підрозділ «Чорний Лебідь» зайняв Любимівку й розбив групу «кадирівців». Далі були полонені, трофеї, зіткнення з підрозділами 144-ї мотострілецької дивізії РФ.
На початку лютого 2025-го, уже після переформування в полк, 225 ОШП зафіксував перші бої з військовослужбовцями армії КНДР на Курщині. 8 лютого відбили кілька штурмів поспіль. Для історії підрозділу Курськ став точкою, після якої його перестали сприймати як «ще один батальйон ТрО» і почали називати полком прориву.
Сумщина, Донеччина і Запорізький напрямок
У червні 2025 року полк працював на Сумщині: звільнення Андріївки, бої за Кондратівку силами 2-го штурмового батальйону. 6 серпня 2025-го пункт управління в Сумській області відвідав президент Володимир Зеленський. Пізніше частина сил діяла на Донеччині, а з другої половини 2025-го головним напрямком стали бої за Гуляйполе.
Командир 3-го батальйону Іван Козін («Котельва») в інтерв’ю 2026 року заявив, що під Гуляйполем 5-та загальновійськова армія РФ втратила щонайменше два повністю укомплектовані полки, а план швидкого прориву зірвали. Це оцінка самого підрозділу, її варто читати саме так: бойова заява учасників, а не незалежний аудит Генштабу.
Штурмовий полк рідко стоїть на одній ділянці роками. Його кидають туди, де треба або пробити, або заткнути пролом. Саме тому географія 225 полку виглядає як карта найважчих епізодів війни 2022–2026 років.
| Період | Статус підрозділу | Головний район | Ключова подія |
|---|---|---|---|
| березень 2022 — березень 2023 | 225-й батальйон 127-ї бр ТрО | Харківщина | Оборона й звільнення області |
| березень — липень 2023 | батальйон ТрО під новим командуванням | Бахмут, Оріхово-Василівка | Перші важкі штурмові бої |
| липень 2023 — січень 2025 | окремий штурмовий батальйон | Авдіївка, Часів Яр, Курськ | «Дорога життя», канал, прорив 6.08.2024 |
| з 4 лютого 2025 | 225-й окремий штурмовий полк | Курськ, Сумщина, Гуляйполе | Розгортання до полку, бої 2025–2026 |
Хронологію звірено за відкритими статтями української Вікіпедії та матеріалами офіційного сайту підрозділу 225.army. Окремі цифри просування на Курщині походять із заяв самого полку.
Командир «Сірко» і люди, яких публічно нагородили
Олег Вікторович Ширяєв народився 28 вересня 1986 року. Дитинство й навчання пройшли на Харківщині: Люботинська школа № 4, Харківський національний економічний університет ім. Семена Кузнеця (облік і аудит). У 2014–2015 роках командував ротою поліції особливого призначення «Східний корпус» і воював під Широкиним. У березні 2022-го пішов добровольцем у тероборону, пройшов шлях від стрільця й командира роти до командира батальйону, а з лютого 2025-го — полку.
30 вересня 2024 року указом президента йому присвоєно звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка». Раніше були орден «За мужність» III ступеня (2022), орден Богдана Хмельницького III ступеня (2023), орден Данила Галицького (2024). У 2024-му він закінчив Національну академію Національної гвардії України як офіцер оперативного рівня.
Окремо стоїть історія Івана Козіна, позивний «Котельва». Командир роти, згодом командир 3-го батальйону, він став першим військовослужбовцем в історії ЗСУ, удостоєним срібної дубової гілки до Хреста бойових заслуг, і отримав звання Героя України. У відкритих інтерв’ю 2026 року саме він детально описував логіку оборони під Гуляйполем: не «героїчний жест», а взаємодія штурмових груп, артилерії й батальйону безпілотників.
Структура, техніка і як полк виглядає зсередини
Точна штатна чисельність не публікується. У відкритих довідниках полк фігурує як формування рівня полку, військова частина A7400. Після розгортання 2025 року в джерелах згадують кілька штурмових батальйонів і спеціалізовані підрозділи.
| Підрозділ | Роль | Що відомо з відкритих джерел |
|---|---|---|
| 1-й штурмовий батальйон «Чорний Лебідь» | прорив, штурм населених пунктів | Любимівка на Курщині, робота РВП «між лініями» |
| 2-й штурмовий батальйон «Alliance Division» | штурмові дії | звільнення Кондратівки на Сумщині |
| 3-й і 4-й штурмові батальйони | лінійні штурмові завдання | 3-й батальйон під командуванням «Котельви» |
| «Морок» / «Шквал» | штурмові групи й окремі задачі | назви фігурують у бойових зведеннях полку |
| ББпАК «Pentagon» | розвідка й ударні дрони | у 2025-му підрозділ БпАК називали одним із лідерів серед штурмових частин у системі DELTA |
У відкритому переліку техніки фігурують бронемашини «Козак-2М1» і «Козак-5», німецькі Marder 1A3, американські M2 Bradley, трофейні БТР-Д і Т-90М, а також Т-72. Це не «парадний каталог»: на штурмовому напрямку виживає те, що можна швидко ремонтувати, маскувати й вести під дрони. У вересні 2026-го АрміяInform описала типовий епізод під Гуляйполем: два ворожі БТР з десантом зупинили ще на підході, 19 окупантів знищили, механіка-водія взяли в полон. Заступник командира з артилерії з позивним «Мегатрон» звів формулу до чотирьох слів: розвідка, координати, ураження, контроль.
Що відбувається з 225 полком у 2026 році
Основний район — Запорізький напрямок, смуга Гуляйполя. На початку вересня 2026-го полк підтвердив перехід в оперативне підпорядкування 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ. Штатно він не став десантно-штурмовим: змінилося управління в смузі відповідальності, а не рід військ. Така схема дедалі частіше застосовується до штурмових полків: їх «прив’язують» до конкретного корпусу, щоб не смикати частину між кількома штабами.
У інтерв’ю командирів звучать і внутрішні цифри ефективності: понад 14 тисяч знищених російських військових за 2025 рік за оцінкою полку, понад 1500 збитих повітряних цілей ротою перехоплювачів, близько 100 полонених лише за 2026 рік. Ці цифри не варто сприймати як бухгалтерський баланс війни. Вони показують, як сам підрозділ вимірює результат: знищена піхота, збиті дрони, узяті полонені, зірвані штурми технікою.
Цікаві факти
- Гасло «Рабів до раю не пускають!» звучить жорстко навіть на тлі інших штурмових частин. Воно добре пояснює самосприйняття полку: не «оборонці квадрата», а ті, хто має йти вперед.
- Позивний командира «Сірко» відсилає до кошового отамана Івана Сірка. Ширяєв ще до великої війни підтримував установлення пам’ятника Сірку в Харкові.
- У складі полку згадують білоруську танкову роту «Тур». У березні 2025-го саме вона фігурувала в повідомленні про захоплення рідкісного БТР-Д.
- На Курщині 225-й одним із перших українських підрозділів зіткнувся з військовими КНДР. Це змінило тактику: інші мовні команди, інша щільність штурмів, інша готовність іти хвилями.
- Батальйон безпілотників «Pentagon» працює не як «додаток до піхоти», а як окремий контур: розвідка, скиди, FPV, інколи евакуація важким квадрокоптером.
Публічні суперечки, які не варто замовчувати
У липні 2026 року видання «Тексти» опублікувало розслідування Анни Калюжної. У матеріалі йшлося про погрози застосування зброї щодо тих, хто залишає позиції без наказу, про утримання військових у так званих «ямах», побиття й практику «дерева правди». Полк звинувачення відкинув. У офіційній відповіді пояснили окремі епізоди під Гуляйполем необхідністю зупиняти озброєних людей для ідентифікації: противник неодноразово використовував українську форму.
Раніше, наприкінці січня 2026-го, родичі мобілізованих зі 108-ї бригади ТрО говорили про конвої й вилучення засобів зв’язку під час перебування людей під керівництвом 225 ОШП. Командування 108-ї бригади це спростувало, назвавши період курсом додаткової підготовки. Для читача важливий не ярлик «геройський полк» чи «скандальний полк», а проста річ: штурмові частини на найгарячіших ділянках накопичують і бойову репутацію, і жорсткі внутрішні практики. Обидві лінії існують в одному інформаційному полі.
Якщо шукаєте службу саме в 225 полку, дивіться офіційні вакансії підрозділу, а не перекази з чатів. Штурмова піхота — це не «романтичний спецназ», а щоденна робота під дронами, з високим ризиком поранення і з вимогою дисципліни, якої цивільна людина часто не очікує.
Кому варто знати про 225 полк і навіщо
Початківцю достатньо трьох орієнтирів. Перший: 225 полк — не радянський авіаційний чи танковий полк часів Другої світової, а сучасне українське штурмове формування. Другий: його біографія лінійна й жорстка — Харків, Бахмут, Авдіївка, Часів Яр, Курськ, Суми, Гуляйполе. Третій: командир відомий публічно, підрозділ веде власні канали й не ховається за безликим номером.
Просунутому читачеві корисніші інші шари. Як ТрО перетворюється на штурмовий полк. Як «полки прориву» вбудовують у корпусну систему ДШВ, не змінюючи підпорядкування Сухопутним військам. Як дрони, артилерія й малі штурмові групи збираються в один цикл «побачив — ударив — перевірив». Як бойова ефективність і внутрішня жорсткість можуть існувати поруч і вимагати окремих перевірок, а не гасел.
Набір у штурмові частини завжди йде хвилями. Після публічних скандалів 2026 року Генштаб окремо переглядав комплектування штурмових полків. Для добровольця це означає одне: читати контракт, уточнювати, в який саме батальйон потрапляєте, хто командир роти, яка програма підготовки і чи є можливість переведення за станом здоров’я. Для родини військового — тримати офіційний зв’язок через частину й ВСП, а не через анонімні зливи.
225 полк у вересні 2026-го все ще на нулі. Відео з палаючими БТРами під Воздвижівкою, звіт про зірваний ранковий штурм, сухі коментарі артилеристів — це не музейна історія. Це робочий ритм частини, яка вже четвертий рік живе в режимі «нас знову поставили туди, де гаряче».
