У вересні російські війська завдали удару керованою авіабомбою по території Центрального міського (Петропавлівського) кладовища в Сумах. Цей об’єкт є не просто цвинтарем, а історичним некрополем, де розташовані пам’ятки архітектури та монументального мистецтва національного й місцевого значення, розповів архітектор Володимир Биков.
Історія формування некрополя
Петропавлівський некрополь почав формуватися в середині XIX століття під час активного розвитку міста. У центрі композиції звели Петропавлівську церкву, яку освятили 1851 року, а навколо неї облаштовували поховання, родинні склепи та каплиці. За словами колишнього головного архітектора Сум та області Володимира Бикова, цей простір створювали за тогочасними європейськими стандартами з чітким зонуванням. Центральну частину виділили для православних, лівий край — для караїмів та євреїв, а праву верхню — для католиків. Розбудову некрополя фінансували місцеві меценати, зокрема родини Харитоненків, Алчевських та Суханових, які виділяли кошти на будівництво та утримання храму й родинних пам’ятників.
Подібні комплекси існували також у Ромнах, Охтирці, Глухові та Конотопі. Проте після 1917 року традиція їхнього розвитку та збереження була перервана, а статус некрополів знівельований до звичайних міських кладовищ.
Наслідки удару та загрози унікальним пам’яткам
Епіцентр удару російської авіабомби 29 вересня припався на ділянку неподалік поховань родини Суханових. Унаслідок атаки було посічено фасад та дах Петропавлівської церкви. Наскрізні пробоїни від уламків отримала бронзова частина скульптури на могилі почесного громадянина міста Дмитра Суханова. Цей монумент створив скульптор Марк Антокольський. Наразі комунальні служби тимчасово заклеїли отвори, щоб запобігти потраплянню вологи всередину пам’ятки.
Володимир Биков пояснив: «Ця територія відноситься до зони охорони національного значення, як пам’ятник. До національного значення, як пам’ятки, відноситься Петропавлівська церква і роботи Арістіда Круазі — поховання Харитоненка. Скульптура на похованні Суханова — це вже є місцеве значення, але цей пам’ятник теж унікальний, гранітну частину для пам’ятника, там є печатка, виготовляли у Санкт-Петербурзі. Ми бачимо, що пошкодження дуже серйозні. Якщо б ці КАБи впали ближче до цих поховань, то картина була б інша. Якщо навіть бронзу прорвало і стіни ми бачимо пробиті, які осколки були, яка тут вибухова хвиля була — це дуже серйозне пошкодження».
Від авіаудару пошкоджень також зазнала скульптура на місці родинного поховання Суханових. Уламки залишили отвори на задній її частині та на огорожі. З цим пам’ятником пов’язана легенда з часів Другої світової війни. Архітектор розповів: «Є таке повір’я, що в 1943-му році німець, який прострелив кулею щоку на обличчі Спасителя, в щоці є дірка і досі, — на третій день він помер. Той, хто бомбу кинув сюди на кладовище, мабуть, така ж доля у нього буде. Я думаю, що скоро той літак з тим екіпажем піде тією ж дорогою».
Окрім цього, внаслідок вибуху пошкоджено понад 100 могил, які були облаштовані у різні часи.
Окремої уваги потребують роботи французького скульптора Арістіда Круазі на родинному похованні Харитоненків, які мають статус пам’яток національного значення. Скульптури замовив сумський меценат, підприємець-цукрозаводчик Павло Харитоненко наприкінці ХІХ століття. Роботу «Два янголи» (або «Янгол з дитиною») встановили на могилі його восьмирічної доньки Зінаїди, яка померла у 1889 році. Композиція «Голгофа» була замовлена для могили батька мецената — Івана Харитоненка. Обидві роботи виконані з білого мармуру. Первісна оціночна вартість скульптур станом на 2020 рік становила понад 5,1 мільйона гривень.
Видимих пошкоджень від вибухової хвилі наразі не зафіксували. Проте завдяки нещодавно проведеному 3D-скануванню фахівці виявили, що мармурова скульптурна композиція має нахил у 12 сантиметрів, який утворився протягом останніх років. А під похованням знаходиться старовинний склеп, який досі не був комплексно досліджений.
Володимир Биков зазначає, що демонтувати скульптури Круазі для евакуації чи зберігання наразі неможливо. Монумент складається з кількох частин, скріплених внутрішніми анкерами та спеціальним розчином, тому втручання потребує складних науково-реставраційних робіт і дозволу Міністерства культури.
Для захисту пам’ятки від вибухових хвиль архітектори розробили проєкт тимчасового укриття. Навколо скульптур планують звести металевий каркас, заповнений мішками з піском. При цьому пісок не контактуватиме безпосередньо з мармуром, щоб уникнути хімічної реакції та пошкодження каменю. Наразі вирішується питання щодо фінансування цих робіт.
Фахівець підкреслив: «Такі роботи виконуються один раз, їх ніхто двічі не повторює. Рік тому були експерти з Києва і подивилися. Ці скульптури складаються з кількох елементів, є чітке описання коли його збирали і транспортували сюди з Парижу. По відбитій руці бачимо, що були анкера та спеціальний клей. Різати скульптуру — це серйозне втручання, тому краще працювати над її збереженням. Ми бачимо, що стан пам’яток взагалі, і незважаючи на прильот, потребує негайного рішення».