День міста Суми щороку припадає на першу суботу вересня. У 2026 році це 5 вересня. Дата закріплена в Статуті Сумської міської територіальної громади, який депутати ухвалили 30 жовтня 2024 року, і до кінця воєнного стану її не змінюють.
Свято не збігається з точною датою заснування. Місто пов’язують із козаками-переселенцями на чолі з Герасимом Кондратьєвим, які оселилися біля злиття річок Сума, Сумка і Псел близько 1655 року. 2 вересня — окрема дата: день визволення від нацистських військ у 1943 році. У прифронтовому місті програма стала камернішою: ярмарки, квести, екскурсії та вшанування захисників замість великих концертів на площі.
У жовтні 2025 року Суми отримали почесну відзнаку «Місто-герой України». Це додає святу нового змісту — не лише пам’ять про слобожанське коріння, а й визнання щоденної стійкості громади, яка живе за кілька десятків кілометрів від кордону.
Коли саме святкують День міста Суми і чому дата «плаває»
Офіційно свято не має фіксованого числа. Статут громади чітко фіксує першу суботу вересня. У 2026 році це 5 вересня, у 2027-му — 4 вересня. Такий формат зручний для заходів просто неба і не залежить від того, чи випадає конкретне число на вихідний.
Історичний якір інший. 24 червня 1655 року (за старим стилем) переселенці подали чолобитну цареві Олексію Михайловичу з проханням оселитися біля броду на Пслі. 26 червня окольничий Іван Гавренєв оголосив дозвіл. Краєзнавці називають ці червневі дні найближчими до письмової появи «Суминого городка». Рік заснування в джерелах коливається між 1651 і 1655. Міська рада найчастіше вказує 1655-й як найімовірніший. Версію про 1652 рік місцеві історики пов’язують із пізнішою помилкою в документі 1678 року.
До 2003 року свято тримали ближче до 26 червня. Потім його перенесли на 2 вересня — під річницю визволення 1943 року. Згодом громада відійшла від жорсткої прив’язки й закріпила вересневу суботу. Під час обговорення статуту в 2024 році пропонували повернутися до червневої дати чи навіть весняних місяців, коли переселенці могли прибути під час Великого посту. Більшість залишила чинний варіант.
Козацьке коріння: як з’явився Сумин городок і легенди про назву
Герасим Кондратьєв привів людей із Правобережжя, зокрема з околиць Ставища. Вони обрали місце біля злиття трьох річок, де природне підвищення допомагало обороні. Фортецю звели пізніше — близько 1658 року, коли городок уже працював як сотенний центр. Кондратьєв став першим городовим отаманом, а згодом полковником Сумського слобідського полку. Його рід майже століття очолював полк.
Назва міста має дві популярні версії. Народна оповідка каже, що переселенці знайшли біля річки три мисливські торби з монетами й сприйняли це як знак. Звідси нібито й назва, і герб 1781 року — три чорні сумки з перев’язями та золотими ґудзиками на срібному щиті. Історики вважають це переказом, а не документом. Надійніша версія пов’язує топонім із річками Сума та Сумка, які існували до поселення. Герб відтворює практичний предмет козацького побуту — торби, а не скарб.
Є й темніша легенда про сестру чи доньку Кондратьєва, яку нібито замурували в стінах Воскресенської церкви. Краєзнавці давно розвінчали її: поховання молодшої доньки Марії відбулося раніше, ніж завершили будівництво храму. Такі історії живуть, бо надають місту містичного відтінку, але фактичним залишається козацьке походження символу.
Від червня до першої суботи вересня: чому дата свята змінювалася
Зміни відбувалися не через моду, а через політику календаря. До 2003 року святкування тримали біля історичного дозволу на поселення. Перенесення на 2 вересня було ідеологічним: одну окупацію замінили іншою в офіційній пам’яті. Великих боїв за Суми у вересні 1943-го не було — німці відійшли з ар’єргардами, а обстріли зруйнували частину історичної забудови центру.
Після незалежності громада поступово відійшла від радянської прив’язки. Перша субота вересня стала компромісом: зручно для ярмарків і концертів, менше суперечок про «єдиний правильний день народження». У 2024 році, коли ухвалювали новий статут, дискусія спалахнула знову. Пропонували 25 червня і навіть 1 жовтня. Депутати залишили вересневу суботу принаймні до кінця воєнного стану.
Плутанина з Днем визволення триває роками. Політики інколи вітають містян двічі, хоча статут чітко розділяє події. 2 вересня — день, коли радянські війська витіснили нацистів (за Наказом Верховного Головнокомандуючого від 2 вересня 1943 року). День міста — про громаду, яка живе тут від XVII століття.
| Дата / період | Подія | Значення для Дня міста |
|---|---|---|
| 24–26 червня 1655 (ст. ст.) | Чолобитна та дозвіл на поселення | Найближча письмова фіксація появи городка |
| До 2003 | Святкування біля 26 червня | Прив’язка до історичного дозволу |
| 2 вересня 1943 | Визволення від нацистів | Окрема дата, не День міста |
| З 2003 / статут 2024 | Перша субота вересня | Офіційна дата свята |
Дані зібрано з матеріалів місцевих істориків і публікацій Суспільне Суми.
Поширені помилки: що плутають з Днем міста Суми
Найчастіша плутанина — вітати з Днем міста 2 вересня. Це дата визволення, а не заснування. У роки незалежності свята довго зливали докупи, тому звичка залишилася. Статут 2024 року чітко розділяє події.
Друга помилка — вважати 1652 рік офіційним роком заснування. У джерелах трапляються різні варіанти. Місцеві історики називають 1652-й пізнішою помилкою в документі 1678 року. Найчастіше вказують 1655-й. Точного дня «народження» за однією грамотою немає, і свято цього не вимагає.
Третя — шукати велику сцену на центральній площі. Після 2022 року формат змінився. Масових гулянь із натовпом уникають. Натомість з’являються локальні події на кілька годин, ярмарки, квести й збори на військо. Великого феєрверку чекати не варто: безпека важливіша за салют.
Багато хто стикається з ситуацією, коли привітання надходить 2 вересня, а офіційні заходи — на суботу. Це не помилка календаря, а наслідок різних традицій, які громада поступово розвела.
Як відзначають День міста Суми у 2025–2026: стриманий формат прифронтового міста
1 жовтня 2025 року Президент Володимир Зеленський підписав Указ №720/2025, яким Сумам (разом із Тростянцем та іншими містами) присвоєно почесну відзнаку «Місто-герой України». Це визнання стійкості громади, яка з перших днів повномасштабного вторгнення не дала ворогу прорватися вглиб країни. Місто лежить близько 20–40 кілометрів від лінії зіткнення, тому свято відбувається з жорсткими безпековими обмеженнями.
У 2026 році типовий набір подій включав дводенний крафтовий ярмарок «Все буде крафтово» біля фонтана «Садко» (5–6 вересня, 11:00–18:00). Понад тридцять місцевих виробників представили сири, мед, м’ясні делікатеси, авторські сувеніри. У гастрономічній зоні пригощали борщем і кашею, виступали артисти Сумської обласної філармонії, для дітей проводили майстер-класи з традиційних ремесел.
В АртДворі на Воскресенській, 6 відкривали стімпанк-фотозону «Суми — фантастичне місто». Для дітей організовували квест «Паспорт сум’янина» з розмальовкою та творчий маршрут у талант-центрі LeLi. Агенція промоції «Суми» пропонувала безкоштовні автобусні екскурсії з реєстрацією — годину маршрутом із зупинками біля Троїцького собору та обласної бібліотеки. Урочистості включали вшанування полеглих захисників.
Частину зборів спрямовують на потреби ЗСУ. Формат нагадує родинне свято, перенесене на суботу: зібратися можна, але без зайвого ризику. З практики відвідування подібних заходів у прифронтових містах видно, що камерний формат дозволяє відчути єдність сильніше, ніж велика сцена.
Практичний гід: куди сходити і що врахувати на святі
Якщо ви в Сумах у першу суботу вересня, не шукайте «головну сцену міста». Перевірте афішу Агенції промоції «Суми» або місцевих видань напередодні: там будуть години ярмарку, квесту чи концерту. Одна-дві конкретні точки на кілька годин — реалістичніший план, ніж спроба обійти все середмістя.
Типові локації останніх років: фонтан «Садко» і підземний перехід поруч (ярмарок), Воскресенська (фотозони, виставки), Троїцький собор (зупинка екскурсій). Для дітей — квести з реєстрацією через форми. Багато заходів безкоштовні, але місця обмежені, тому реєстрація обов’язкова.
Безпека на першому місці. Масових скупчень уникають. Слідкуйте за офіційними повідомленнями про повітряні тривоги. Якщо приїжджаєте з іншого міста, враховуйте логістику: громадський транспорт працює, але маршрути можуть змінюватися. Для родин із дітьми зручніше обирати денні події з чітким розкладом.
Якщо святкуєте на відстані, вітайте саме з першою суботою, а не з 2 вересня. Коротке повідомлення з рядком про козацьке коріння чи згадкою про «Сумку» звучить точніше за універсальне «з днем народження міста».
Символи та місця, які «оживають» на День міста
Герб із трьома чорними сумками працює не лише на папері. У травні 2008 року на Воскресенській з’явився пам’ятний знак «Сумка»: колодязь, арка і торбина на гаку. Гості кидають туди монету «на повернення». На День міста ця точка стає домашньою прикметою, а не музейним експонатом.
Суми колись були полковим центром слобідських козаків і витримали кілька облог у XVII столітті. Пізніше місто підняли цукроварні родини Харитоненків. У програмі свята часто сусідять крафт, екскурсія середмістям і згадка про «цукрову» архітектуру. Чехов після літа на Луці писав, що Аббація й Адріатичне море чудові, але Лука і Псел кращі. Цитату ставлять на камінь біля парку — вона пасує вересню, коли річка ще тримає тепло.
Цукрозаводчик Іван Харитоненко у заповіті звертався: «Любіть Суми так, як я любив». Сенс у тому, що любов мала бути справою, а не гаслом. На День міста ці слова чути частіше за будь-які вірші. Вони нагадують, що свято — не лише про концерт, а про людей, які «на це місто тяжко хворі», як писав поет Сергій П’ятаченко.
Місто-герой і стійкість громади: що означає свято сьогодні
Звання «Місто-герой України» не скасовує камерного формату. Воно підкреслює, що Суми — це місто, яке зупинило плани швидкого наступу і продовжує жити під звуки сирен. Населення станом на 2025–2026 роки оцінюють приблизно в 268 тисяч осіб. Частина людей виїхала, частина повернулася, громада тримається.
На День міста вшановують полеглих захисників. Родинам передають посвідчення «Почесний громадянин міста Суми» посмертно. Це частина свята не менш важлива, ніж ярмарок біля «Садко». Стійкість проявляється і в тому, що місцеві виробники виходять з крафтом, діти проходять квест із «паспортом сум’янина», а гіди водять екскурсії навіть у обмежених умовах.
Свято не вимагає великої сцени, щоб мати сенс. Воно збирає тих, хто залишився, і тих, хто приїхав на кілька годин. Три шари історії стикаються в один день: козацька слобода, цукрова промисловість і прифронтове місто, яке все одно збирається. Це і є головна особливість Дня міста Суми зараз.
Перша субота вересня залишається зручним днем, щоб згадати коріння, підтримати місцевих майстрів і вшанувати тих, хто тримає місто. Дата плаває разом із календарем, але зміст тримається на людях, які живуть тут і далі.
